Головна Статті “ЕЛЬДОРАДО” Е. А. ПО В IHTЕРПРЕTАЦIЯX Г. КОЧУРА TА Ю. ПОКАЛЬЧУКА

“ЕЛЬДОРАДО” Е. А. ПО В IHTЕРПРЕTАЦIЯX Г. КОЧУРА TА Ю. ПОКАЛЬЧУКА

by Redaktor

Олександра ПИЛИПЧУК
Львів

Tворчість Е. А. По насичена філософськими екзистенціальними мотивами, і “Ельдорадо” – не виняток. Xоч іноді його появу пов’язують із золотою лихоман- кою в CША, а тому розглядають буквально, проте більшість згодиться з тим, що у вірші закладений значноглибший зміст [2:11]. Поет написав “Ельдорадо” у рік своєї смерті, тож деякі дослідники вважають цей твір своєрідною кульмінацією і його життя, і творчості. Ельдорадо радше символ людської невгамовності, постій- ного прагнення до чогось високого – чи то матеріального, чи то духовного, зреш- тою, це символ пошуку самого себе. Можна навіть припустити, що зустріч лицаря з тінню наприкінці – це зустріч зі своїм власним Я, зі своєю справжньою сутністю, глибоко прихованою протягом життя десь всередині і готовою врешті допомогти йому в досягненнітого бажаного і омріяного, пошукам якого герой присвятив усього себе [2].

Вірш Е. А. По “Ельдорадо” у перекладі Г. Кочура досліджували О. Рихло, М. Cтріха, О. Медвідь. Мета нашого дослідження – порівняти переклад Г. Кочура із версією, яку доповнив Ю. Покальчук у виконанні вокальної формації “Піккар- дійська терція”.

Поезія Е. А. По відзначається особливою музичністю, і переклад, безперечно, теж її не позбавлений. Відмінності між двома текстами існують у римуванні. Tак, в оригіналі двостопний ямб межує із тристопним, автор вдається також і до хореямбів. Переклад же написаний дво- та тристопним анапестом, без збереження ритмічної інверсії, яка слугує в оригіналі для наголосу, посилення смислового навантаження слова [3:294]. Можна було б припустити, що перекладач надає перевагу відтво- ренню змісту, а не ритму оригіналу, що взагалі є доволі складно. Проте, як пояснює М. Cтріха, “річ у тому, що вірш “Ельдорадо” був перекладений для видавництва “Музична Україна” як текст романсу, написаного на слова російського перекладу Бальмонта (далекого від необхідної еквіритміки). Tож український перекладач мусив у цьому випадку відтворювати мелодику не англійського ориґіналу, а росій- ського перекладу (про що незрідка оповідав тоном легкого вибачення)” [9:133].

I все ж, музична тональність вірша збережена у перекладі досить добре, тут, “як і в оригіналі панують співмірність, симетрія, перегук звуків” [5:154].

Відтворення в перекладі алітерації – важливий елемент передачі музичності англійських віршів взагалі (адже вони традиційно будувалися на алітерації, що створювала внутрішню риму), так і “Ельдорадо” зокрема. Xоч алітерація, як і решта звукових засобів, не має якоїсьсмислової функції, вона є засобом додаткового

емоційного впливу, своєрідним музичним супроводом основної думки тексту, засо- бом виявлення настрою автора [3:275].

“Особливе місце в екзистенціальній за тематикою баладі “Ельдорадо”… нале- жить прийомові градації (радість – знесилення – старість – смерть), який безпосе- редньо виражений нарощенням експресивно-емоційного напруження опорної пари рим “shadow – Eldorado” [7]. У перекладі цього не відчувається. Якщо у двох стро- фах такий поступ збережено, то вже у третій немає згадки про те, що сили почали зраджувати невтомного шукача (“as his strength / failed him at length”).

Для відтворення пари “shadow – Eldorado” перекладач знаходить щоразу іншу риму – “радо – Ельдорадо”, “принаду – Ельдорадо”, “пораду – Ельдорадо”, “гро- маду – Ельдорадо”. “Cкладність перекладу полягає перш за все в тому, що значення слова “shadow” змінюється від строфи до строфи разом з нарощенням експресивно- емоційного напруження” [8:114]. Cеред перекладачів та перекладознавців немає одностайності щодо того, як варто відтворювати цю риму. Tак, наприклад, Л. Бар- хударов запевняє, нібито Е. А. По використовує слово “shadow” з тієї простої при- чини, що це в англійській мові чи не єдина підхожа рима до “Eldorado” [8]. Tа слушність, очевидно, має О. Рихло, який вважає, що “виходити треба не з причин, через які Е. А. По обрав саме таке поєднання рим, а з огляду на ефект”, який воно створює [8:114]. З одного боку, їх можна сприймати як протиставлення Тінь :: Ельдорадо – тінь як перепона на шляху до золотого блиску країни мрій. Однак, співзвучність цих слів може наштовхнути й на думку, що вони не протистав- ляються, а навпаки – ототожнюються. Але і в такому випадку виникає простір для множинності трактувань. Tак, можна вважати Ельдорадо символом безплідності зусиль охоплених золотою лихоманкою людей. I так само, як тінь людини завжди з нею, справжнє Ельдорадо зовсім поруч – в самій людині [2].

В останній строфі вірша автор згадує “Valley of the Shadow”, тобто Долину Cмерті (чи, дослівно, тіні). Hайімовірніше, цей вислів –біблійна алюзія: “though I walk through the valley of the shadow of death” (Book of Psalms 23:1) [12], в українському варіанті – “Hавіть коли б ходив я долиною темряви” (Книга псалмів 23:1) [1]. У перекладі її не збережено: “Tам, де обрію грань, видко гір нерухому громаду”, тобто, зображено цілком реалістичний земний пейзаж, на відміну від оригінальних Місячних Гір (Mountains of the Moon) та Долини Tіней (Valley of the Shadow). Отож переклад набуває оптимістичнішого забарвлення на противагу по- хмурому і не надто життєрадісному оригіналові.

Оптимістичнішого настрою надає перекладу і не повністю відтворений прийом градації, і повторюване упродовж вірша слово “знайти”, яке вселяє більше впев- неності в тому, що лицареві вдасться досягнути задуманого. Hаприклад, в оригіналі він запитує: “Where can it be – / This land of Eldorado?”; у перекладі це звучить так: “Де я можу знайти / Землю ту, на ім’я Ельдорадо?”, тобто, персонаж оригіналу, втомлениймарними блуканнями лицар, просто запитує, де ж та дивна країна,

а в тексті перекладу він чітко висловлює впевненість, що йому вдасться її знайти як тільки він дізнається, де вона.

Переробляючи Кочурів текст, Ю. Покальчук не вніс у переклад жодних змін, а лише доповнив вірш приспівом (пісня звучить у виконанні “Піккардійської терції”). Доповнення істотно впливає на сприйняття твору, оскільки приспів має іншу ритміку – на зміну анапеступриходить хорей, а отже, відбувається модуляція ритму твору.

У приспіві зустрічаємо епітет “нещасне”, який окреслює Ельдорадо. Tака характеристика переносить нас від філософсько-екзистенціальних роздумів у праг- матичніші і тривіальніші сфери, значно звужуючи множинність трактувань твору. Приспів виступає своєрідним підсумком усього вірша, він неначе виводить із нього мораль, проте, не зовсім ту, до якої могли б дійти слухачі. Він не лише вбачає даремність усіх пошуків, але й вважає, що не варто кидатись на пошуки чогось ефемерного, оскільки це марна трата часу.

Повторений кілька разів приспів одразу закарбовується у пам’яті слухачів. Він дає дещо спрощене й “адаптоване” уявлення про зміст усієї пісні, тому можна при- пустити, що цим він фактично позбавляє слухача потреби вникати у текст глибше і замислюватись над почутим.

Покладений на музику, переклад набуває ще оптимістичнішого звучання за рахунок жвавої ритмічної мелодії та манери виконання пісні. Якщо це цілком при- пустимо на початку вірша-пісні, коли ми чуємо про молодого, веселого, впевненого в своїх силах і в неодмінній перемозі вершника, який, виспівуючи, мчить на своєму коні, то у фіналі це суперечить образові старого, знесиленого довгими пошуками героя.

Ще один аспект, який відрізняє пісню від перекладу, а тим паче від оригіналу, це те, що в ній використано прийом обрамлення – перший куплет повторюється ще раз наприкінці. Отже, на відміну від оригіналу та, власне, й перекладу, які ви- кликають думки про неминучу смертьгероя (хоча смерть у Е. А. По зовсім не означає цілковитого кінця, вона може бути просто переходом до іншого існування. Можливо, щомандрівний лицар, досягнувши свого Ельдорадо, теж стане тінню, щоб вказувати шлях таким, як і він), у пісні створюється ефект замкненого кола – пошуки не припиняються ніколи, це безперервний процес, кругообіг життя – на зміну виснаженій старості приходить сповнена сил молодість, щоб продовжити почате попередніми поколіннями.

У пісні відбувається перенесення літературного твору в інший, позалітератур- ний контекст, тому переклад стає не тільки міжмовним, але й частково міжсеміо- тичним (словесне оформлення доповнюється музичним). Змінюється й адресат твору/перекладу. Пісні, здавалося б, слухає значно ширше коло людей, ніж читає, а тому спрощення приспівом складного задуму Е. А. По могло б бути прийняте за спробу адаптації дляшироких мас. Проте такий аргумент надто легко заперечити –

“Піккардійську терцію” слухають не пересічні громадяни, її творчістю захоплю- ються здебільшого прихильники якісної музики чи спеціалісти у музичній сфері. Ïї аудиторія – люди, безперечно, освічені, які, ймовірно, здатні розпізнати походжен- ня оригінального твору, за мотивами якого написана пісня, а отже, можуть проник- нути в глибини її змісту без будь-яких спрощень.

Tому можна припускати, що “легковажність” пісні викликана самими очіку- ваннями слухачів, які не сподіваються, що пісня зі швидким ритмом буде надто серйозною. Філософські роздуми асоціюються переважно із повільними мелодіями. Однак, покласти “Ельдорадо” на таку музику означало б порушити мелодику оригі- налу, бо хоч до кінця темп вірша і сповільнюється, та однаково залишається досить жвавим.

У підсумку можна сказати, що переробка Ю. Покальчука досить істотно відріз- няється від перекладу Г. Кочура як у ритмо-мелодичному, так і в ідейно-інтерпре- таційному планах. Функціонують вони у різних контекстах (літературному та му- зичному) і в різних комунікативних ситуаціях. У першому випадку відбувається взаємодія між письмовим текстом та читачем, причому читач усвідомлює віддале- ність (і часову, і просторову) від автора, у другому спостерігається взаємодія вико- навця та слухача фактично в реальному часі. Обидва твори, безсумнівно,викону- ють естетичну функцію, але в рамках різних підсистем загальної полісистеми української культури. Адресатами в обох випадках є люди освічені, інтелігентні. Tому різниця між представниками цільової аудиторії двох інтерпретацій незначна і викликана радше особистими літературними і музичними вподобаннями, ніж соці- альними, віковими чи іншими чинниками.

  1. Біблія. – Ukrainian Bible 63DDC. United Bible Societies, 1992. – 630 с.
  2. В вечных поисках Эльдорадо // Режим доступа: http://nork.ru/creation/eldorado/html (01/11/08)
  3. Fальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка / И. Р. Гальперин – М. :

Изд-во литературы на иностранных языках, 1958. – 459 с.

  • Ельдорадо / муз. В. Якимця ; слова Е. По, Г. Кочура, Ю. Покальчука // Режим доступу: http://tercia.alfaspace.net/album5.html
  • Mедвідь О. Англомовна поезія в перекладах Григорія Кочура / О. Медвідь // Григорій Кочур і український переклад : матеріали міжнар. наук.-практ.конф., Київ – Iрпінь, 27– 29 жовт. 2003 р. ; [редкол.: О. I. Чередниченко (голова) та ін.] – К. ; Iрпінь : Перун, 2004. – C. 152–157.
  • По Е. А. Ельдорадо / Е. А. По ; пер. з англ. Г. Кочура // Cпівець : Iз світової поезії кін. XVII – перш. пол. XIX сторіччя: збірка / упоряд. Г. Кочур.– К. : Веселка, 1972. –

C. 184.

  • Рихло О. Відтворення мовно-стилістичних особливостей творів Е. А. По в українських перекладах : автореф. дис. на здобуття наукового ступеняканд. філол. наук. : спец.

10.02.16. “Перекладознавство” / О. Рихло ; Київ. нац. ун-т ім. T. Шевченка. – К., 2002. – 20 с.

  • Рихло О. Hедосяжність таємничого Ельдорадо: чотири способи наближення до Едгара Аллана По / О. Рихло // Вікно в світ : зарубіжна література:наукові дослідження, істо- рія, методика викладання. – К., 1999. – № 4. – C. 111–120.
  • Стріха M. Американський класик та українські перекладачі / М. Cтріха // Всесвіт. – 1998. – № 7. – C. 133.
  • Eldorado. A Poem by Edgar Allan Poe (1809–1849). A Study Guide // Available at: http://www.cummingsstudyguides.net/Guides4/Eldorado/html (01.11.08)
  • Poe E. A. Poems / E. A. Poe ; The World’s Poetry Archive // Available at: http://www.poemhunter.com/ poem/eldorado (01.11.08)
  • Psalm 23 // King James Bible. Book of Psalms // Available at: http://king-james-bible.classic- literature.co.uk/the-book-of-psalms/ebook-page-23.asp (04.11.08)

За темою