24
На день іменин двом
Ярославам – Людкевич та Крижанівській
Коли я вам на суд ласкавий
Свої нещасні рими слав,
Була мені над всяку славу
Увага двох хороших Слав.
В годину чорного розстання
Я сподіватися б хотів,
Що це спіткання не останнє
На нашій життєвій путі.
Що ці роз’єднані частинки
Знов стануть – закладка одна
Для ще незнаної сторінки,
Яке життя розгорне нам.
А поки що – на шлях невільний
Недоля знов штовхає вас
І слід за вами рветься біль мій
Розради й жалощів слова…
24 квітня 1955 року