23
Моєї батьківщини смутні лілеї,
Занедбані в темній цій стороні,
Як часто очима душі своєї
Я бачу всіх вас, незнаних мені.
Та тільки не хочу ні за що в світі
Вас уявити хоча б на мить
В жалобі жертвами лихоліття,
В полоні покори, терпіння й страхіть.
Я бачу вас тільки в яснім промінні,
Як символ ніжності й сили тії,
що дарувала доля Вкраїні,
Як втілення щастя й краси її!