Головна Поезія Над степом серпневим спека стоїть

Над степом серпневим спека стоїть

by Redaktor

***

Над степом серпневим спека стоїть.
Степ тратить барви кричущі свої:
Строкате – жовкне, квітчасте – в’яне,
Тихнуть і тоншають пахощі п’яні.
Над степом серпневим, над мертвим зелом
Хижак непорушний тріпоче крилом:
То, може, над нами, над нашим життям
Недолі нашої крила тремтять,
То в нас вдивляються очі без вії
Тупої понурої безнадії.
Над степом серпневим промінь тремтить,
І серце, душним безсиллям пригнічене
Благання шле у жорстоку блакить:
Прийди хто-небудь справедливий і дужий
Із пекла вирвати наші душі!

Серпень 1945 , Полтавщина

За темою