19
***
Ні про що не можу, тільки про це,
І не хочу нічого, тільки цього –
Одне мені сонце – твоє лице,
І тепло єдине – з серця твого.
Хай від сонця того я тану, як сніг,
Хай іншому – хвилі твого тепла,
Хай спокою не маю навіть у сні –
І туди байдужість твоя досягла, –
Як покину я цю божевільну гру? –
Цю блаженну, цю прóкляту каламуть,
Ці болі, що силу й снагу беруть
І по краплі, по крихті життя візьмуть?!