Головна Книги Простягни через простiр свою знеможену руку…
зображення Viber 2025 01 10 14 10 12 905

Простягни через простiр свою знеможену руку…

by Redaktor

Вірші та родинні листи 1945–1959 років. Кочур Г. П., Воронович І. М.

«Простягни через простір свою знеможену руку…»: вірші та родинні листи 1945–1959 років / передм. В. Ску- ратівського; упоряд. та приміт. М. Л. Кочур, Н. Г. Ко- лошук, Л. М. Кондратюк; стаття-післямова Н. Г. Коло- шук. — Харків: ТОВ «Видавництво „Права людини“», 2018. — 220 с., фотоіл.

ISBN 978-617-7391-35-6.

У період 1945–1950-х рр. у концтаборі ҐУЛАҐУ поблизу селища Інта (Республіка Комі, СРСР) виникло своєрідне мистецьке об’єднання – група людей, які прагнули творчого життя і знайшли його в поезії. Назвемо його «Інтинською школою». Її авторитетним центром став тодішній в’язень, а згодом український перекладач-поліглот Григорій Кочур; входили до нього представники кількох генерацій українських митців, які гуртувалися навколо Кочура в таборі й опісля – в Ірпені. Кочур і його побратими стали своєрідною з’єднувальною ланкою в ланцюгу наступності української пое- тичної традиції. Кочурова віршова поетика в «Інтинському зошиті» вражає вишуканістю, розмаїттям, використанням незатертих формальних прийомів віршування, оновленням класичної форми, позаяк є талановитим втіленням ідей, незвичних для легальної тодішньої (сталінського періоду) української літератури: ця лірика розвиває екзистенційні трагічні мотиви, декларує вагу поетичного слова, виявляє особисту гідність і незламність людини.

У книгу входять власні вірші Г. Кочура, опубліковані в єдиній при- життєвій збірці «Інтинський зошит» (1989), котра стала бібліографічним раритетом, а також родинні листи (Г. Кочура до дружини І. Воронович та її листи до чоловіка), переважна частина яких ніде не опублікована й зна- ходиться у приватному Літературному музеї Г. Кочура в Ірпені.

За темою