СОНЕТ

by Redaktor

Кузьмі Хобзеєві

Попід тинню сиротами,
А я тут загину…

Тарас Шевченко
«Думи мої»

Хай не призначено, моя зловтішна доле,
Ні крихти радощів мені з твого стола,
Нехай не поведеш мене ти вже ніколи
Шляхами іншими, ніж десять літ вела,

Хай застилатиме повік вигнання мла
Від мене рідний край, надій квітуче поле,
Хай під опікою причаєного зла
Минатиме життя, безбарвне, вбоге, кволе, –

Приймаю, доле, все без скарги, без вагань,
Лиш збережи, молю, мого єства основу –
Моє оплачене поневірянням слово:

В нім сяє все, чого позбавлений в житті,
В нім – волі й вічності уламки золоті,
В нім – правді світовій і правді нашій дань.

За темою