Головна Статті ВIРШ Г. ЛОHГФЕЛЛО “THE DAY IS DONE” В УКРАÏHCЬКИX ПЕРЕКЛАДАX Г. КОЧУРА TА В. МИCИКА

ВIРШ Г. ЛОHГФЕЛЛО “THE DAY IS DONE” В УКРАÏHCЬКИX ПЕРЕКЛАДАX Г. КОЧУРА TА В. МИCИКА

by Redaktor

У вірші Генрі Лонгфелло “The day is done” основна ідея – досягнення душевного спокою та тиші – виражається на всіх мовних рівнях від фонетичного до стилістичного: вірш стає одним цілим, неначе живим організмом. Перед кожним перекладачем постає складне завдання: спробувати відтворити цілісність оригіналу засобами цільової мови. Зрештою, перекладач завжди повинен намагатися розгля- дати поезію як органічну структуру. Коли ж він зосереджується лише на окремих елементах та жертвує іншими, переклад втрачає гармонію [3:82]. У дослідженні ми спробуємо розглянути всі мовні рівні поезії оригіналу: фонетичний (консонанси, асонанси), синтаксичний (повтори), стилістичний (творення образів на основі по- рівнянь), метричний (риму, ритм) і зосередимо увагу на тому, як ці особливості від- творено у перекладах Г. Кочура та В. Мисика і наскільки перекладачам вдалося зберегти цілісність та гармонію поезії.

Фонетичний рівень 

Вірш Г. Лонгфелло “The day is done” дуже музикальний завдяки багатству кон- сонансів та асонансів. За словами В. Кухаренко, ще з часів Платона та Арістотеля звучання слова привертало увагу багатьох мислителів та теоретиків. Звукам припи- сували особливе значення: “r” – щось швидке, енергійне; “l” – рівне, гладке, блис- куче; “i” – вузьке; “a” – велике; “e” – вічне, багатозначне. Звісно, важко припус- тити, що вказані значення входять разом зі “своїми” звуками у всі слова, які вони творять, проте вони все ж таки створюють певні асоціації. Hавіть така мінімальна одиниця, як звук, що не має власного семантичного змісту, при впровадженні в художньо організовану мовну структуру створює додаткове естетичне та смислове навантаження вислову, оскільки виконує зображальну та експресивну функції [3:15-16]. Особливо яскравомузичність вірша виявляється у першій строфі: The day is done, and the darkness / Falls from the wings of Night, / As a feather is wafted downward / From an eagle in his flight. Алітерація “d” підкреслює та виділяє перший рядок вірша. Завдяки алітерації рядок набуває певної різкості і контрастує з трьома наступними. У цій музиці відчувається зміна – день відійшов, швидко наступить ніч. Можна помітити, що “звукові повтори творять настрій і ніби розкривають нам “душу” образу. Hерозривні із значенням, вони стократ підсилюють і збагачують його” [1:102].Hаступні рядки звучать легко та м’яко завдяки консонансам “f”, “w” та асонансам “a”, “o”, “i”. У них відчувається музика спокою татиші ночі, що

спадає на землю. Музика підкреслює також яскравий образ, змальований поетом, –

порівняння легкого й тихого приходу ночі із пером орла, яке він губить у польоті.

У перекладі Г. Кочура ці рядки звучать так: Смеркасться; крила ночі / Розси- пали пітьму глуху, / Неначе орел, що ронить / Перо на своїм шляху. У строфі пере- важають консонанси “р”, “л” та асонанси “а”, “о”, “у”. Перший рядок не контрастує з наступними, крім того втрачається спокій і тиша у другому, третьому та четвер- тому рядках, які сповіщають про прихід ночі. Проте, завдяки знахідці перекладача (консонанси “р” та “л”), рядки звучать дзвінкіше та виразніше і, на нашу думку, перекладач творить власну мелодію. Вважаємо, що такий підбір консонансів та асонансів можна пояснити тим, що перекладач намагався відтворити зміст та образ першої строфи оригіналу. Можна зробити висновок, що рядки відтворено у пере- кладі дуже вдало – як щодо змісту та образності, так і щодо евфонії.

Tепер розгляньмо першу строфу вірша у перекладі В. Мисика: Вже день віді- йшов – і з неба / Вечірня падас мла, / Немовби пір’я, щовітер / Висмикус з крил орла. Перші два рядки перекладу побудовані на консонансах “в”, “д”, “н” та асонансах “е”, “і”, “а”, у наступнихдвох можемо прослідкувати консонанси “в”, “р”, “л” та асонанси “и”, “і”. Перекладач зберігає контраст у своїй строфі, хоча у нього перші два рядки, а не один, як в оригіналі, контрастують із наступними. Але мелодика у В. Мисика також інша. Перші два рядки звучать тихо та лагідно, ство- рюючи музичний образ плавного відходу дня та приходу ночі, наступні – дзвінко і гостро завдяки консонансам “р” та “л”. Але ця музика відповідає дещо зміненому образові, який творить перекладач. У В. Мисика орел не ронить свого пера у польоті – вітер висмикує пір’я з крил орла. Отже, перекладач дещо віддаляється від оригіналу, коли йдеться про зміст та образність, проте, на нашу думку, мелодику рядків відтворено дуже вдало.

Cин та кс ич н и й р івень

У своєму вірші Г. Лонгфелло використовує повтори, які підкреслюють музич- ність поезії і роблять її оригінальною. Варто розглянути повтори у другій та третій строфах: I see the lights of the village / Gleam through the rain and the mist, / And a feeling of sadness comes o’erme / That my soul cannot resist: / A feeling of sadness and longing, / That is not akin to pain, / And resembles sorrow only / As the mist resembles the rain.

У цих двох строфах автор змальовує свої почуття. Tут похмурий, туманний та дощовий вечір гармоніює з хвилями суму в душі поета. Cтрофи перегукуються своїми повторами, що надає віршу надзвичайної мелодійності. Повтор слів “rain” та “mist” у другому рядку другоїстрофи та в четвертому рядку третьої строфи, фрази “a feeling of sadness” у третьому рядку третьої строфи та в першому рядку четвертої строфи, а також повтор слів “resembles” у третьому та четвертому рядках четвертої строфи підкреслюють цю сумну, монотонну музику поетової душі.

У перекладі Г. Кочура ці рядки звучать так: Я бачу – в селищі світло / Блищить крізь дощ і myмaн, / І cмyзі muxого cмymкy / Опертися – сили нема. / Ця cмyгa cмymкy і прагнень – / Це ніби й не горе, то що ж, / Подібна вона до страждання, / Як схожий myмaн на дощ. Як бачимо, перекладачеві вдалося зберегти основні син- таксичні повтори оригіналу. Hе збережено лише повтор слова “resembles”. Tакож привертають увагу дуже вдалі морфемні повтори “сму” у третьому рядку другої строфи та в першому рядку третьої строфи. Морфемний повтор, на думку В. Куха- ренко, важливий спосіб актуалізації морфеми, коли вона стає засобом розширення інформаційного та естетичного навантаження художнього твору [3:26]. Повтори підсилюють образ смутку й туги, створений поетом. Вважаємо, що у перекладі дещо втрачаєтьсямузикальність. Повтори приголосних “щ” у другій строфі і “ж”, “г” у третій звучать не так мелодійно, як консонанси у рядках оригіналу, в обох строфах немає і яскраво виражених асонансів. Проте ці неточності не вплинули на ефект та адекватність перекладу, і можна зробити висновок, що перекладачеві вда- лося зберегти форму оригіналу, а також і мелодику рядків.

Переклад В. Мисика: Я бачу крізь дощ і мрякy / Сільські непевні вогні, / I cмymок мене обіймас, / I тисне серце мені. / I cмymок, і поривання / Без присмаку гіркоти, / Җо так подібні до туги, / Як тихий дощ до cльоmu. У перекладі майже не збережені синтаксичні повтори. Перекладач міняє місцями перший та другий рядки другої строфи, а в останньому рядку замість слова “мряка” вживає слово “сльота”, очевидно, щоб зберегти риму. Можемо зробити висновок, що перекладач жертвує формою заради збереження настрою та мелодії строф. У другій строфі переважають консонанси “с”, “н” та асонанси “і”, “е”, у третій – консонанси “т” та асонанси “і”, “и”, завдяки яким перекладачеві вдалося зберегти сумну мелодію оригіналу.

Cтилістичний р івень

У вірші Г. Лонгфелло багато цікавих словесних образів, які роблять його вираз- нішим, милозвучнішим та поетичнішим. Особливо виразними є образи, побудовані на порівняннях: зображення приходу ночі у першій строфі: The day is done, and the darkness / Falls from the wings of Night, / As a feather is wafted downward / From an eagle in his flight; відчуття смутку, що огортає душу поета, у третій строфі: A feelingof sadness and longing, / That is not akin to pain, / And resembles sorrow only / As the mist resembles the rain; відхід денних турбот під музикувіршів в останній строфі: And the night shall be filled with music / And the cares, that infest the day, / Shall fold their tents, like the Arabs, / And as silently steal away. За словами М. Коцюбинської, порівняння дає художнє відчуття майбутнього образу, тому воно часто лежить в основіобразу, незалежно від того, як він побудований – за допомогою тропів чи

необразними засобами. Порівняння представляє нам своєрідне поєднання та злиття вражень і картин зовнішнього світу, які врешті дають читачам змогу побачити та відчути всю складну внутрішню систему світу [1:127, 141]. Детальніше розгляда- ючи образ, змальований в останній строфі, бачимо, що Г. Лонгфелло порівнює зникнення денних турбот із відходом арабів, які згортають свої шатра і тихо й непомітно йдуть геть. Завдяки цьому незвичному авторському порівнянню, рядки привертають увагу читача. Образ вражає також своєю надзвичайною музикаль- ністю. Консонанси “l”, асонанси “a” та повтор слова “and” надають рядкам легкості та спокою, підсилюючи поетичний образ. У перекладі Г. Кочура ця строфа звучить так: І ніч буде музики повна, / А денні тривоги злі / Склaдymь, як aрaбu, шamрa / I мовчкu знuкнymь y млі.

Очевидно, що Г. Кочуру вдається зберегти образ оригіналу у своєму перекладі. У рядках можемо помітити поєднання приголосних “ч”, “з”, “р”, а також асонанси “а” (у третьому рядку). Cтрофа дещо втрачає свою музикальність та легкість, однак в цілому вона відтворена у перекладі дуже вдало.

Ці ж рядки у перекладі В. Мисика звучать так: I музика ніч наповнить, / А денні смутки мої / Згорнymь шamрa, немов aрaбu, / I nідymьв інші крaï. Він, як і Г. Кочур, зберігає у своєму перекладі образність оригіналу. У цих рядках можемо простежити повтор приголосного “н”. Можливо, переклад В. Мисика не повністю відтворює мелодійність та легкість оригіналу, проте загалом він “звучить” в унісон оригіналові.

Метр ичний рівень

Рима та ритм вірша Г. Лонгфелло підкреслюють його музикальність. У кожно- му рядку оригіналу прослідковуємо три наголоси. Перекладачам переважно вда- ється зберегти цю структуру. Риму оригіналу можемо зобразити схемою abcb. Пе- рекладачі дотримуються цієї ж схеми, проте в окремих випадках порушують риму або вживають так звані слова-вставки, щоб її зберегти. Відомо, що відтворення рими – одна з найскладніших проблем для перекладача, деколи настільки нездолан- на, що деякі інтерпретатори надають перевагу неримованим версіям, а це примен- шує вартість перекладу, оскільки рима змінює і “темп”, і вплив основних ліній вірша. Tому перекладачі часто використовують неточні рими [4:15]. У Г. Кочура бачимо такі рими у третій строфі: то що ж – дощ (використання вставки “то що ж”); у чет- вертій строфі: прості рядки – думи важкі та у десятій строфі: твоїм – рим. У В. Мисика приклад неточної рими знаходимо у десятій строфі: злотоцінну в’язь – рими прикрась. Однак ці неточності дуже незначні, і загалом перекладачі відтво- рюють риму дуже вдало, з великим мистецьким хистом.

Пропонуємо нижче деякі спостереження щодо кількісної різниці слів перших трьох категорій між оригіналом та його перекладами:

Tаблиця 1

Автор/ПерекладачіЗагальнак-сть слівК-стьіменниківК-стьприкметниківК-стьдієслів
Г. Лонгфелло254721732
Г. Кочур182662324
В. Мисик181632424

Tаблиця 2

Автор/ПерекладачіЗагальна к-сть іменників, прикмет-ників та дієслів (%)К-сть іменників (%)К-сть прикметників(%)К-сть дієслів(%)
Г. Лонгфелло4828713
Г. Кочур62361313
В. Мисик61351313

У таблиці 1 подано загальну кількість слів в оригіналі та у перекладах, а також, відповідно, кількість іменників, прикметників та дієслів.У таблиці 2 – загальну кількість іменників, прикметників та дієслів в оригіналі та в перекладах, виражену у відсотках, а також окремо кількість іменників, прикметників та дієслів в оригіналі та у перекладах. Як бачимо, у перекладах загальна кількість слів набагато менша, ніж в оригіналі. Кількість іменників, прикметників та дієслів становить 48% усіх слів оригіналу, тобто трохи менше, ніж половину. У перекладі Г. Кочура – 62%, а в перекладі В. Мисика – 61%, тобто майже дві третини усіх слів. Решта, і в оригіналі, і в перекладах, припадаєна слова другої категорії. Можна припустити, що слова перших трьох категорій є змістовою основою твору, а слова другої категорії сприя-ють мелодійності та пластичності вірша. Tакий розподіл пояснює причину того, що переклади частково віддалялися від мелодики оригіналу. Проте ці випадки нечис- ленні. У процесі перекладу поезії дуже важливо, але й водночас дуже важко збе- регти сукупно зміст, образність, форму та мелодику оригіналу. Tому перекладачам іноді доводиться жертвувати деякими елементами заради відтворення інших. У ви- падку,який ми розглядаємо, перекладачі частково жертвували навіть змістом та образністю задля збереження мелодійності й настрою поезії, адеколи, навпаки, відходили від мелодики оригіналу, точніше передаючи зміст. Але, на нашу думку, перекладачам загалом вдалося дуже вдаловідтворити зміст, образність, форму та ритмо-мелодику оригіналу: обидва переклади виконані дуже талановито і, попри різні неточності, зберігають цілісність та гармонію тексту.

  1. Коцюбинська M. Література як мистецтво слова / М. Коцюбинська. – К. : Hаук. думка, 1965. – 323 с.
  2. Кочур F. Tретє відлуння : поетичні переклади / Г. Кочур ; упоряд. А. Г. Кочур. – К. :

Рада, 2000. – 551 с.

  • Кухаренко В. Интерпретация текста / В. Кухаренко. – М. : Просвещение, 1988. – 188 с.
  • Mисик В. О. Захід і Cхід : переклади / В. О. Мисик ; авт. передм. О. I. Hиканорова. – К. :

Дніпро, 1990. – 543 с.

  • Bassnett-McGuire S. Translation Studies / S. Bassnett-McGuire. – London ; NY : Methuen, 1980. – XII, 159 p.
  • Longfellow H. W. The Belfry of Bruges and Other Poems / H. W. Longfellow. – Cambridge, 1846. – 159 p.
  • Rich V. “Song out of darkness” : Revisited / V. Rich // Од слова путь верстаючи до слова… : збірник на пошану Роксолани Петрівни Зорівчак, доктора філологічних наук, професора, заслуженого працівника освіти України / [редкол.: О. I. Чередниченко (голова) та ін.]. – Львів, 2008. – C. 39–61.

За темою